Письмове касаційне провадження в кримінальному судочинстві vs право на справедливий суд

Abstract

У статті досліджується співвідношення письмового касаційного провадження в кримінальному судочинстві України з правом особи на справедливий суд, гарантованим ст. 6 ЄКПЛ. Автором наводяться доктринальні підходи щодо можливості та доцільності розширення інституту письмового провадження в суді касаційної інстанції. Здійснено компаративістське дослідження кримінального процесуального інституту письмового провадження в суді касаційної інстанції різних країн. Аналізуються міжнародно-правові нормативні акти та практика ЄСПЛ з точки зору ризиків письмового касаційного провадження на ефективність реалізації права на справедливий суд. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок, що обмеження права на присутність під час судового розгляду та бути заслуханим у перебігу письмового провадження в суді касаційної інстанції (за умови належної правової регламентації цього інституту) є сумісним зі ст. 6 ЄКПЛ. Автором сформовано власне бачення нормативної моделі письмового касаційного провадження На підставі вищевикладеного автор вважає можливим запропонувати таку нормативну модель інституту письмового касаційного провадження, відповідно до якої у разі відкриття касаційного провадження суд призначає касаційний розгляд в письмовому провадженні або в судовому засіданні. Касаційний розгляд призначається в письмовому провадженні, якщо для розгляду касаційної скарги достатньо матеріалів, які є у справі. Суд касаційної інстанції призначає касаційний розгляд у судовому засіданні, якщо необхідно отримати від сторін та інших учасників судового провадження пояснення та документи, або, на думку суду, рішення за результатами касаційного розгляду матиме істотне значення для застосування норм права, касаційну скаргу подано з підстав, що погіршують становище засудженого, виправданого або особи, справу щодо якої закрито, та в інших випадках, виходячи з обставин кримінальної справи.

The article examines the correlation between written cassation proceedings in the criminal justice system of Ukraine and the individual's right to a fair trial guaranteed by Article 6 of the European Convention on Human Rights (ECHR). The author presents doctrinal approaches regarding the feasibility and expediency of expanding the institution of written proceedings in the cassation court. A comparative (comparativist) study of the criminal procedural institution of written cassation proceedings in different countries is carried out. International legal instruments and the case law of the European Court of Human Rights (ECtHR) are analyzed in terms of the potential risks of written cassation proceedings for the effective implementation of the right to a fair trial. Based on the conducted analysis, it is concluded that the limitation of the right to be present and to be heard during cassation proceedings conducted in written form (provided that this institution is properly regulated by law) is compatible with Article 6 of the ECHR. The author develops a normative model of written cassation proceedings and proposes that, upon opening cassation proceedings, the court may schedule a written or oral hearing. A written hearing should be appointed if the materials available in the case are sufficient for the consideration of the cassation appeal. The cassation court should hold an oral hearing if it is necessary to obtain explanations or documents from the parties and other participants, or if, in the court's opinion, the decision resulting from the cassation review will have significant importance for the interpretation of legal norms, the cassation appeal is filed on grounds that worsen the position of the convicted, acquitted, or a person whose case has been closed, or in other cases depending on the circumstances of the criminal case.