
Наукова установа НАПрН України
Репозитарій НДІ вивчення проблем злочинності
імені академіка В. В. Сташиса — офіційне сховище публікацій, звітів та наукових матеріалів Інституту з відкритим доступом та стабільними посиланнями.
Кількість документів в архіві: 298
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Крадіжки, що вчиняються під час воєнного або надзвичайного стану: кримінологічна розвідка проблеми ;Пазій Б. А. (Право, 2022)Paziy B. A.У статті наводиться алгоритм проведення кримінологічної розвідки крадіжок, що вчиняються під час воєнного або надзвичайного стану. Також представлені деякі її результати, виходячи з огляду на теперішню воєнно-політичну ситуацію в Україні. Ця розвідка включає як аналіз нормативних приписів і положень науки кримінального права, так і напрацювань кримінологічної науки з цього питання. Реалізації кримінологічної розвідки щодо крадіжок, що вчиняються під час воєнного стану в нашій державі, дозволяє розв’язати низку завдань, як-то: визначити сутність й значення правового режиму цих надзвичайних події для притягнення до відповідальності винних осіб, здійснити кримінологічний аналіз цього різновиду крадіжок; опрацювати основні напрями запобігання цим злочинам. Неабияке значення у статті відводиться аналізу статистики крадіжок, що вчинялися під час Другої світової війни.Тип елементу:Документ, Запобігання дорожньо-транспортним пригодам в умовах воєнного стану ;Калініна А. В. (Право, 2022)Kalinina A. V.У статті надається загальна характеристика стану безпеки дорожнього руху протягом періоду воєнного стану, що охоплює у собі рівень ДТП, що були вчинені в цей час, фактори суб’єктивного та об’єктивного характеру, які впливають на нього (відповідно до трикутника «особа-механізм-дорога»), фази динаміки стану безпеки дорожнього руху. На основі аналізу практики запобігання ДТП в Україні в різних регіонах виокремлено головні особливості убезпечення дорожнього руху, якими є: 1) посилення контрольно-пропускного режиму не лише на прикордонних територіях, а й на автошляхах населених пунктів, особливо тих, що межують з районами бойових дій (розміщення блокпостів); 2) використання додаткових загороджувальних конструкцій на окремих ділянках автомобільних доріг у населених пунктах, що межують із районами бойових дій (у першу чергу з превентивною метою блокування (уповільнення) руху військової техніки держави-агресора); 3) скорочення часу перебування на дорогах цивільного транспорту через введення комендантської години; 4) відновлення автоматичної фіксації порушень ПДР; 5) введення особливого порядку застосування обмеження права на керування транспортним засобом; 6) запровадження змін в режимі роботи засобів регулювання дорожнього руху, зокрема світлофорів; 7) проведення інформаційно-просвітницької роботи державними і правоохоронними органами щодо профілактики ДТП з урахуванням вимог воєнного стану.Тип елементу:Документ, Злочинність в Україні: яка вона є під час війни і якою може бути у післявоєнний час? ;Шрамко С. С. ;Калініна А. В. ;Shramko S. S. (Право, 2022)Kalinina A. V.У статті на основі загальної характеристики криміногенної ситуації в Україні у період воєнного стану визначено головні тенденції (вектори) розвитку злочинності у найближчому майбутньому. Визначено, що фактор війни у прогнозах злочинності на території України присутній з 2014 року. Однак масштаб його впливу різко змінився із 24 лютого 2022 року: із конкретно локального характеру (маються на увазі бойові дії на сході держави, тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей) він набув територіально всеохоплюючого характеру. Проаналізовано статистичні показники Офісу Генерального прокурора за видами злочинів за 2022 та 2021 роки. Встановлено, що загалом за 2022 рік обліковано на 12,8 % кримінальних правопорушень більше, ніж за 2021 рік. При цьому кількість облікованих особливо тяжких злочинів зросла на 871,8 %, тяжких – зросла на 12,2 %. Кількість облікованих нетяжких злочинів знизилася на 39,4 %. Кількість кримінальних проступків також зменшилася на 27,0 % порівняно з 2021 роком. Серед таких тенденцій виявлено: такі тенденції, що визначають вектори її розвитку у найближчому майбутньому як у період режиму воєнного стану, так після його закінчення: збільшення питомої ваги особливо тяжких злочинів у структурі злочинності, збільшення у структурі злочинності сегменту злочинів проти основ національної безпеки, продовження російсько-української інформаційної (гібридної) війни, зростання кількості злочинів, пов’язаних із фізичним знищенням українського народу, поширення кримінальних правопорушень, що пов’язані із агресивним станом особи, зниження рівня злочинів проти власності, використання надання гуманітарної допомоги як прикриття кримінально-караної поведінки, зниження рівня кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту.Тип елементу:Документ, Використання інноваційного міжнародного досвіду у судовій експертизі та криміналістиці ;Яремчук В. О. (Право, 2022)Yaremchuk V. O.У статті проаналізовано використання міжнародного досвіду та міжнародна співпраця судово-експертних установ та науковців-криміналістів України і зарубіжних країн у галузі судово-експертної діяльності та криміналістики. Цим проблемам присвячено роботи таких науковців,, як В. А. Журавель, Н. І. Клименко, Е. Б. Сімакова-Єфремян, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітько та ін. Відзначено, що інновації завжди супроводжували процес розвитку таких галузей знань, як судова експертиза та криміналістика. Так як ці науки мають міжнародний характер, відповідно цей факт передбачає і постійну співпрацю, обмін досвідом судових експертів та криміналістів. Особливо в епоху науково-технічного прогресу для українських практиків – судових експертів необхідно впровадження інноваційного експертного досвіду. Щорічно відбувається проведення міжнародних наукових конференцій, присвяченим актуальним проблемам розвитку судової експертизи і криміналістики. З урахуванням цього можна стверджувати, що запровадження інноваційного міжнародного досвіду під час проведення судово-експертних та криміналістичних досліджень в Україні передбачає співпрацю судово-експертних установ, окремих експертів, науковців-криміналістів у різних формах міжнародного співробітництва. Прагнення України до членства в Європейському союзі потребує використання міжнародного європейського досвіду при проведенні судово-експертних досліджень в Україні. Важливою також є міжнародна співпраця вчених-криміналістів, судових експертів, практичних працівників правозастосовних органів України та європейських країн у рамках проведення щорічних конференцій Міжнародним конгресом криміналістів. Отже, сьогодні необхідною є плідна співпраця як з окремими експертами, так й з судово-експертними установами різних країн світу щодо урахування новітнього досвіду у галузі криміналістики і судової експертизи.Тип елементу:Документ, Кримінальна відповідальність за розповсюдження зображень сексуального характеру без згоди особи: до постановки питання ;Куковинець Д. О. (Право, 2022)Kukovynets D. O.У статті розглянуто думки науковців щодо використання специфічної термінології на позначення розповсюдження світлин/відео сексуального характеру без згоди особи, зображеної на них; досліджено досвід Європейського союзу та країн світу щодо криміналізації зазначеного діяння. Визначено, що наразі до кримінальної відповідальності за поширення зображень сексуального характеру особи без її погодження, застосовуються норми статей 182, 189, 301 КК. Акцентується увага на певній некоректності вживання терміна «порнопомста». Зазначене зумовлюється насамперед тим фактом, що правопорушник, окрім помсти, може керуватися й іншими мотивами. На додаток до цього, інша складова частина цього терміна – «помста» наводить на думку, що потерпілий має отримати якусь відплату за дії, вчинені ним раніше, що не є правильним з огляду на ймовірність спричинення тим самим Кримінальна відповідальність за розповсюдження зображень сексуального характеру без згоди... йому додаткової психологічної шкоди. Запропоновано на цьому етапі дослідження позначати аналізовану суспільно небезпечну поведінку через термін «розповсюдження зображень сексуального характеру без згоди особи». Досліджено досвід інституцій ЄС та країн світу щодо криміналізації такого діяння. Підкреслено, що на перспективу видається цікавим питання щодо порівняння предметів розповсюдження зображень сексуального характеру особи без її згоди за зарубіжним законодавством («інтимне зображення», «приватні сексуальні фотографії і фільми», «зображення або відеоматеріали відверто сексуального характеру» тощо) та вітчизняним («продукція порнографічного характеру», «продукція еротичного характеру» і «продукція сексуального характеру»). Встановлено, що велика кількість зарубіжних кримінально-правових норм у частині визначення об’єктивної сторони правопорушення передбачає достатньо великий перелік альтернативних діянь. Зазначено, що така інформація може стати у нагоді, у разі конструювання окремої спеціальної норми закону України про кримінальну відповідальність, що стосувалася б розповсюдження зображень сексуального характеру без згоди особи.
