Деякі питання застосування ст. 114-1 КК України

Abstract

У статті розглянуто проблемні питання, що стосуються деяких ознак перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (злочину, передбаченого ст. 1141 КК України): суспільно небезпечного діяння, часу вчинення кримінального правопорушення, особливостей усвідомлення як частини інтелектуального елементу (моменту) вини.

Відзначається наявність у доктрині кримінального права консенсусу щодо того, що відповідне перешкоджання, як ознака об’єктивної сторони складу розглядуваного злочину, може полягати як в суспільно небезпечній дії, так і в суспільно небезпечній бездіяльності.

Аналізується наукова концепція, згідно якої діяльність, про яку йдеться в диспозиції ст. 1141 КК, – це соціально сформована і організована активність, що передбачає наявність двох обов’язкових елементів: особи, яка діє та предмета дії, тобто суб’єкта й об’єкта. Акцентується увага, що такий підхід орієнтує на структуру відповідних суспільних відносин, що є, з точки зору автора, є додатковим обов’язковим об’єктом розглядуваного злочину і дозволяє відслідкувати механізм заподіяння шкоди цьому об’єкту. Перешкоджаючи названій законній діяльності суб’єкт злочину руйнує (чи, принаймні, деформує) соціальний зв'язок між суб’єктами суспільного відношення внаслідок чого спричинюється шкода його предмету. Така шкода може бути заподіяна як “зовні” так і “зсередини”, тобто як учасниками аналізованого суспільного відношення, якими, як вже зазначалося, можуть бути посадові особи ЗСУ та інших військових формувань, так і сторонніми особами (які не мають стосунку до розглядуваної діяльності).

Здійснено порівняння видів поведінки, що характеризує поняття “перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань” в практиці застосування ст. 1141 КК, із тими, що наводились науковцями до початку повномасштабного вторгнення рф до України. На підставі цього зроблено висновок про їх повне неспівпадіння.

Наголошується, що усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру діяння, передбаченого ст. 1141 КК, характеризується усвідомленням перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. При цьому, з точки зору автора, особа не має усвідомлювати наявність правової підстави конкретної діяльності відповідних суб’єктів (наказу, розпорядження тощо, який вони на даний час виконують або намагаються виконати).