Реформування пенітенціарної системи не безнадійне. Надихаючий приклад Бельгії

Abstract

Пенітенціарна система України є утворенням, яке, на жаль, характерізується наявністю структурних проблем. Причому зміст цих проблем полягає у порушенні фундаментальних прав людини. Саме тому вони стали об’єктом розгляду в ЕСПЛ. Як підсумок, проти країни було постановлене пілотне рішення (Сукачов проти України). Але не лише наявність пілотного рішення вказує на хронічні хвороби українських установ виконання покарань. Числені звіти правозахисних ороганізацій, звіти Комітету проти катувань, інших міжнародних інститутцій неодноразово констатували наявність значних проблем у системі виконання покарань України. Декларуючи прихільність Європейським стандартам, Україна є дуже непослідованою у своїх зусиллях щодо реформування пенітенціарних правовідносин. Понад 30 років триває історія незалежної України. Весь цей час всі склади урядів вели мову про те, що вони реформують цю систему і зробліять її прийнятною і такою, яка буде відповідати приципам гуманізму та людяності. Однак цілком очевидно, що це не так. Сьогодні пенітенціарна система України все ще залишається проблемною. Проте ця проблема насправді притаманна всім без виключення європейським країнам. Всі вони зіштовхуються з такими викликами, як переповненість, значний рівень рецидиву, неналежні умови тримання, порушення прав людини тощо. Всі країни Європи намагаються вирішуваати ці проблеми. Один із прикладів того, як намагаються розв’язувати окремі складнощі, що виникають під час виконання кримінальних покарань, є заходи, котрі запроваджує Бельгія. У статті описаний один із проектів, який реалізується у Бельгії. Йдеться про запровадження системи невеличких установ виконання покарань, де розміщують засуджених до нетривалих строків відбування покарання і де з ними проводять активну роботу з їх переорієнтування на законослухняний спосіб життя. Саме для таких осіб створені дома обмеження волі (detention houses). Основними їх особливостями є те, що ці установи розташовані у невеличких цілком благополучних житлових кварталах, засуджені там перебувають у напіввільному статусі і вони залучаються до спільного життя цих громад. Засуджених в установі зазвичай незначна кількість, більшість із них працюють за межами установи та контактують з вільним світом, адаптуючись до нових соціальних ролей. Автор не має ілюзій щодо беззаперечної дієвості таких заходів, але розглядає побідні ініціативи як надихаючі приклади. Разом із тим він вважає, що найбільш важливим елементом реформування пенітенціарної системи є наявність у державі усвідомленої концепції пенітенціарної системи. Інашке кажучи, потрібно розуміти, навіщо існує система, чого від неї очікують і як потрібно досягати мети та очікувань.The penitentiary system of Ukraine is an entity that is unfortunately characterised by structural problems. Moreover, the content of these problems is a violation of fundamental human rights. That is why they became the subject of consideration by the ECHR. As a result, a pilot judgement was delivered against the country (Sukachov v. Ukraine). But it is not only the existence of a pilot judgement that indicates chronic illnesses in Ukrainian penal institutions. Numerous reports by human rights organisations, the European Committee for the Prevention of Torture and other international institutions have repeatedly stated that there are significant problems in the penal system of Ukraine. Declaring its commitment to European standards, Ukraine is very inconsistent in its efforts to reform penitentiary system. The history of independent Ukraine is more than 30 years old. All this time, all governments have been saying that they would reform this system and make it acceptable and in line with the principles of humanity. However, it is quite obvious that this is not the case. Today, Ukraine’s penitentiary system is still problematic. But this problem is actually inherent in all European countries without exception. They all face such challenges as overcrowding, high recidivism rates, inadequate conditions of detention, human rights violations, etc. All European countries are trying to solve these problems. One example of how they are trying to solve some of the difficulties that arise in the execution of criminal sentences is the measures taken by Belgium. The article describes one of the projects being implemented in Belgium. It is about the introduction of a system of small penitentiary institutions where prisoners sentenced to short terms are housed and where they are actively reoriented to a law-abiding lifestyle. Detention houses were created for such persons. Their main features are that these institutions are located in small, quite prosperous residential neighbourhoods, the inmates are in a semi-free status and they are involved in the common life of these small communities. There are usually a small number of prisoners in the institution, most of them work outside the institution and are in contact with the free world, adapting to new social roles. The author has no illusions about the undeniable effectiveness of such measures, but considers the poor initiatives as inspiring examples. At the same time, he believes that the most important element of reforming the penitentiary system is the existence of a conscious concept of the penitentiary system in the state. In other words, it is necessary to understand why the system exists, what is expected of it and how to achieve the goals and expectations.