Кримінальна відповідальність за незаконну лікувальну діяльність: досвід Німеччини, Франції, Італії та Іспанії

Abstract

Стаття присвячена дослідженню кримінально-правового регулювання незаконної лікувальної діяльності в Україні та державах – членах Європейського Союзу. Вихідним методологічним підґрунтям обрано конституційне положення про визнання життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, а також положення базових актів національного законодавства й міжнародно-правових документів у сфері охорони здоров’я.

Особливу увагу приділено порівняльно-правовому дослідженню відповідних норм законодавства Німеччини, Франції, Італії та Іспанії.

Показано, що в Німеччині й Франції відповідні діяння криміналізовано у спеціальних законах і кодексах про охорону здоров’я, тоді як в Італії та Іспанії – у нормах кримінальних кодексів, які встановлюють відповідальність за незаконне здійснення професійної діяльності загалом. З’ясовано, що іноземні моделі криміналізації є більш деталізованими: визначають поняття медичної практики, конкретизують перелік діянь, які утворюють склад незаконної діяльності, чітко окреслюють вимоги до суб’єкта делікту. Виокремлюються також кваліфіковані склади, притаманні зарубіжним правопорядкам: здійснення діяльності під час дії дисциплінарних стягнень, використання у злочинній діяльності електронних засобів, спонукання до вчинення правопорушення або керівництво незаконною діяльністю, публічне привласнення професійного статусу. Розглянуто санкції, які визначають вид і розмір покарання за вчинені злочини – штрафи, позбавлення волі, а також додаткові покарання у виді конфіскації та тимчасової чи постійної заборони на здійснення професійної діяльності.

На основі компаративістичного аналізу зроблено висновок про можливість удосконалення ст. 138 КК України шляхом конкретизації ознак об’єктивної сторони, суб’єкта злочину та диференціації кримінальної відповідальності, залежно від тяжкості суспільно небезпечних наслідків. Підкреслюється, що подальші порівняльно-правові дослідження сприятимуть гармонізації українського законодавства зі стандартами Європейського Союзу та формуванню ефективної моделі кримінально-правового захисту здоров’я людини.