Криміногенні ризики як специфічний компонент практики здійснення перехідного правосуддя в Україні: теоретичний аналіз

Abstract

У статті розглядаються теоретичні основи поняття криміногенних ризиків, пов’язаних із реалізацією перехідного правосуддя в Україні, на основі чого авторкою пропонується визначення таких ризиків. Розглянуто розуміння категорії ризику в економічній науці, під яким розуміється невизначеність, тобто ситуація, коли відсутня інформація стосовно структури та можливих станів об’єкта і навколишнього оточення. Встановлено, що криміногенний ризик – це характеристика об’єкта (явища, процесу, діяльності), що виражає невизначений характер параметрів його існування у майбутньому (результат діяльності, наслідки процесу, явища тощо), які пов’язуються з науково обґрунтованим припущенням щодо імовірного настання небажаних наслідків у кримінологічній обстановці (ситуації), що, зокрема, може призводити до: інтенсифікації існуючих, появи нових факторів злочинності, ослаблення функцій системи протидії злочинності (Т. Шевчук). Визначено, що перехідне правосуддя, як правова реальність постконфліктного відновлення, характеризується криміногенними ризиками, зокрема й у процесі реалізації кожного з його елементів. За загальновизнаною міжнародною практикою такими елементами є: кримінальне переслідування, відшкодування шкоди, встановлення істини та інституційні реформи. Кожен з елементів характеризується непередбачуваністю й складною прогнозованістю розвитку. Підкреслено, що основною складністю етапу перехідного правосуддя в будь-якому суспільстві є його темпоральна «розмитість». Іншою складністю є наявність криміногенних ризиків. Визначено, що криміногенні ризики, пов’язані із компонентами практики здійснення перехідного правосуддя в Україні, – це окремі характеристики елементів перехідного правосуддя, які відбивають невизначеність параметрів його реалізації у майбутньому та можуть бути пов’язані із виникненням безпосередніх причин кримінальних правопорушень.

The theoretical foundations of the concept of criminogenic risks associated with the implementation of transitional justice in Ukraine have been examined in the scientific paper. On the basis of this the author proposes a definition of such risks. The author examines the understanding of the category of risk in economic science, which is understood as «uncertainty», that is, a situation where there is no information about the structure and possible states of an object and its environment. The author establishes that criminogenic risk is a characteristic of an object (phenomenon, process, activity) which expresses the uncertain nature of the parameters of its existence in the future (result of activity, consequences of a process, phenomenon, etc.), which are associated with a scientifically based assumption about the probable occurrence of undesirable consequences in a criminological situation, which, in particular, may lead to: intensification of existing, emergence of new crime factors, weakening of the functions of the crime prevention system (T. Shevchuk). It is determined that transitional justice, as a legal reality of post-conflict recovery, is characterized by criminogenic risks, in particular, in the process of implementing each of its elements. According to generally recognized international practice, these elements are: criminal prosecution, reparation, truth-telling and institutional reforms. Each of these elements is characterized by unpredictability and difficulty in predicting its development. The author emphasizes that the main difficulty of the transitional justice stage in any society is its temporal «blurring». Another difficulty is the presence of criminogenic risks. The author determines, that the criminogenic risks associated with the components of transitional justice practice in Ukraine are certain characteristics of transitional justice elements which reflect the uncertainty of the parameters of its implementation in the future and may be associated with the emergence of direct causes of criminal offenses.