Порівняльне дослідження санкційних заходів проти контрабанди/сірого імпорту в Україні та країнах ЄС

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз санкційних заходів, спрямованих на протидію контрабанді та «сірому» імпорту в Україні та країнах ЄС, з урахуванням ефективності, недоліків та перспектив їх удосконалення. Існування різних підходів до реалізації санкційної політики, різного рівня правового регулювання, а також особливостей економічного розвитку в кожній країні зумовлює актуальність теми. Метою дослідження є оцінювання дієвості санкційних заходів, визначення їх слабких сторін та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення санкційної політики України на основі європейського досвіду. У роботі проаналізовано ключові аспекти санкційної політики, що застосовуються в ЄС та Україні, зокрема щодо нерезидентів і резидентів. У ЄС санкції часто використовуються як інструмент торгових обмежень або ембарго, тоді як в Україні спостерігається практика дублювання санкційних списків, створених на основі рішень Держдепартаменту США, а також новаторський підхід до застосування санкцій проти власних резидентів, який потребує подальшого вдосконалення. У статті також розглянуто різні підходи до боротьби з контрабандою, зокрема криміналізацію відповідних правопорушень, роль митних органів та ефективність санкцій у скороченні обсягів «сірого» імпорту. Встановлено, що в Україні є необхідним покращення стратегій боротьби з контрабандою через запровадження автоматизованих систем контролю, розширення міжнародної співпраці та посилення кримінальної відповідальності за митні порушення. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності санкційної політики в Україні необхідно комплексно вдосконалювати правове регулювання, впроваджувати найкращі європейські практики, сприяти технологічній модернізації митних органів і забезпечувати їх прозорість. Покращення санкційної політики також вимагає посилення інституційного потенціалу держави та залучення сучасних цифрових інструментів для зменшення корупції у митній системі.

The article provides a comparative analysis of sanctions measures aimed at combating smuggling and «gray» imports in Ukraine and the EU countries, taking into account their effectiveness, shortcomings and prospects for improvement. The existence of different approaches to the implementation of sanctions policy, different levels of legal regulation, as well as the specifics of economic development in each country makes the topic relevant. The purpose of the study is to assess the effectiveness of sanctions measures, identify their weaknesses and develop recommendations for improving Ukraine’s sanctions policy based on European experience. The paper analyzes the key aspects of sanctions policy applied in the EU and Ukraine, in particular, in relation to non-residents and residents. In the EU, sanctions are often used as an instrument of trade restrictions or embargoes, while in Ukraine there is a practice of duplication of sanctions lists created on the basis of decisions of the US State Department, as well as an innovative approach to the application of sanctions against its own residents, which needs further improvement. The article also examines various approaches to combating smuggling, including criminalization of relevant offenses, the role of customs authorities, and the effectiveness of sanctions in reducing the volume of «gray» imports. It is established that Ukraine needs to improve its anti-smuggling strategies by introducing automated control systems, expanding international cooperation and strengthening criminal liability for customs violations. It is concluded that in order to improve the effectiveness of sanctions policy in Ukraine, it is necessary to comprehensively improve legal regulation, implement the best European practices, promote technological modernization of customs authorities and ensure their transparency. Improving the sanctions policy also requires strengthening the institutional capacity of the state and the use of modern digital tools to reduce corruption in the customs system.