Учасники правовідносин щодо закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта

Abstract

У науковій статті досліджуються учасники правовідносин щодо закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта. Актуальність обраної теми зумовлена важливим значенням завершального етапу досудового розслідування для розвитку кримінального провадження, а також реалізації процесуальних функцій та інтересів учасників кримінального провадження. Метою наукової статті є встановлення кола учасників правовідносин щодо закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта та визначення ролі кожного з них на цьому етапі. Учасників правовідносин щодо закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта поділено на дві групи: 1) суб’єкти, які реалізують публічні інтереси (прокурор, слідчий, суд) та 2) суб’єкти, які реалізують приватні інтереси (підозрюваний, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, потерпілий, цивільний позивач та цивільний відповідач, їх представники та законні представники). Проаналізовано повноваження прокурора, слідчого та суду щодо обвинувального акта. Визначено, що компетенція слідчого й прокурора щодо складання обвинувального акта не є досить чітко розмежованою. Запропоновано визначити повноваження прокурора змінювати обвинувальний акт та повертати його слідчому для доопрацювання. Обґрунтовано, що роль учасників кримінального провадження, які реалізують свої приватні інтереси, на цьому етапі є обмеженою лише ознайомленням з матеріалами досудового розслідування та обвинувальним актом та має пасивний характер. Представники сторони захисту при цьому наділяються дещо ширшими правами, ніж потерпілий, що обмежує можливості останнього відстоювати свої законні інтереси на етапі закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акта. Запропоновано розширити можливості потерпілого ознайомлюватися з обвинувальним актом та подавати слідчому й прокурору клопотання щодо його коригування.

This academic article examines the participants in legal relations concerning the conclusion of a pre-trial investigation through the drafting of an indictment. The relevance of the chosen topic stems from the significant importance of the final stage of the pre-trial investigation for the progression of criminal proceedings, as well as for the fulfilment of the procedural functions and interests of the participants to criminal proceedings. The aim of this academic article is to identify the range of participants in legal relations concerning the conclusion of a pre-trial investigation through the drafting of an indictment and to define the role of each of them at this stage. The participants in the legal relationship concerning the conclusion of the pre-trial investigation through the drafting of an indictment are divided into two groups: 1) entities representing public interests (the prosecutor, the investigator, the court) and 2) entities representing private interests (the suspect, the defence counsel, the representative of the legal entity against which proceedings are being conducted, the victim, the civil claimant and the civil defendant, their representatives and legal representatives). The powers of the prosecutor, investigator and court regarding the indictment have been analysed. It has been established that the competences of the investigator and the prosecutor regarding the drafting of the indictment are not sufficiently clearly delineated. It is proposed to define the prosecutor’s powers to amend the indictment and return it to the investigator for further refinement. It is argued that the role of parties to criminal proceedings who are pursuing their private interests is, at this stage, limited solely to reviewing the materials of the pre-trial investigation and the indictment, and is of a passive nature. Representatives of the defence are, however, granted somewhat broader rights than the victim, which limits the latter’s ability to defend their legitimate interests at the stage of the conclusion of the pre-trial investigation and the drafting of the indictment. It is proposed to expand the victim’s ability to review the indictment and to submit motions to the investigator and the prosecutor regarding its amendment.