Детермінація злочинності в Україні під час війни крізь призму глобалізації у сучасному світі

Abstract

У статті актуалізовано проблематику кримінологічного пізнання детермінації злочинності в Україні під час російсько-української війни. Результати дослідження ґрунтуються на застосуванні методології системного підходу. Він дозволяє розглянути детермінацію кримінальної протиправності в Україні як певну систему, що складається з двох основних рівнів (глобального та національного), на яких представлені відповідні детермінанти. Обґрунтовано, що перший рівень детермінації злочинності утворений різними аспектами, які визначають особливості глобалізаційних процесів у сучасному транзитивному світі ХХІ ст. Наведено аргументи, які пояснюють той факт, що респондентами опитувань не зазначено глобалізацію як детермінанту російської військової агресії проти України та чинник кримінальної протиправності. Розкрито зміст та криміногенний прояв різних обставин, що негативно позначаються на кількісно-якісних показниках злочинності в Україні у період дії правового режиму воєнного стану. До таких віднесено: біполярність сучасного світу; прагнення США та КНР до лідерства у політичній, економічній, військовій та інших сферах; ускладнення здійснення ООН своїх безпекових функцій; присутність рф як країни-агресорки у складі Ради Безпеки ООН; фінансування з боку країн глобального Півдня війни росії проти України шляхом закупівлі російського викопного палива; надання КНР росії обладнання та товарів подвійного призначення для виготовлення зброї; забезпечення рф з боку Ірану та КНДР значним обсягом військових та людських ресурсів; добровільна відмова України від статусу ядерної держави у 1994 р. З урахуванням отриманих результатів намічено вектор подальших наукових кримінологічних розвідок щодо пізнання проблеми детермінації злочинності в Україні.The article highlights the criminological issues of understanding the determinants of crime in Ukraine during the Russian-Ukrainian war. The results of the study are based on the application of the methodology of the systemic approach, which made it possible to consider the determination of criminal unlawfulness in Ukraine as a system consisting of two main levels (global and national), each characterized by corresponding determinants. It is substantiated that the first level of crime determination is formed by various aspects that define the features of globalization processes in the modern transitive world of the 21st century. Arguments are presented that explain the fact that survey respondents did not mention globalization as a determinant of Russian military aggression against Ukraine and a factor in criminal illegality. The article reveals the content and criminogenic manifestations of various circumstances that negatively affect the quantitative and qualitative indicators of crime in Ukraine under the legal regime of martial law. These include: the bipolarity of the modern world; the aspirations of the United States and China for leadership in political, economic, military, and other spheres; the growing difficulties of the United Nations in performing its security functions; the presence of the Russian Federation as an aggressor state in the UN Security Council; the financing of Russia's war against Ukraine by Global South countries through the purchase of Russian fossil fuels; the provision by China of dual-use equipment and goods for Russian weapons production; the supply by Iran and North Korea of substantial military and human resources to Russia; and Ukraine's voluntary renunciation of the status of a nuclear state in 1994.Taking into account the obtained results, the article outlines a vector for further criminological research aimed at deepening the understanding of the determinants of crime in Ukraine.