Доступ до касаційного суду під час досудового розслідування

Abstract

У статті досліджуються питання касаційного оскарження рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Приділено увагу проблематиці визначення обсягу повноважень касаційного суду під час досудового розслідування. Проаналізовано нормативну модель обмеження повноважень касаційного суду під час досудового розслідування крізь призму практики Європейського суду з прав людини. Зроблено висновок, що національна модель відповідає конвенційним стандартам захисту прав людини. Досліджено підходи, сформульовані в науковій літературі, щодо можливості збільшення обсягу повноважень суду касаційної інстанції під час досудового розслідування. Зроблено висновок, що повноваження суду касаційної інстанції під час досудового розслідування мають бути розширені шляхом розповсюдження касаційної перевірки судових рішень на ухвали слідчого судді після перевірки їх судом апеляційної інстанції та рішення апеляційного суду за результатом розгляду апеляційної скарги на такі ухвали, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Також у статті звертається увага на проблематику забезпечення єдності судової практики у перебігу здійснення судового контролю під час досудового розслідування. Автор підтримує пропозицію, висловлену в процесуальній літературі, щодо доцільності запровадження інституту преюдиційного запиту слідчих суддів до Верховного Суду. Окремим питанням у статті розглядається проблематика доступу до суду касаційної інстанції під час досудового розслідування. Досліджено практику Верховного Суду та наголошено на негативній тенденції неоднакового вирішення судом касаційної інстанції однорідних питань. На підставі прецедентної практики Європейського суду з прав людини зроблено висновок, що з метою забезпечення права особи на доступ до суду необхідним є запровадження додаткових механізмів забезпечення єдності судової практики, особливо на рівні Верховного Суду.

In the article the issues of cassation appeal against decisions made during the pre-trial investigation were examined. Attention was paid to the issues of determining the scope of powers of the cassation court during the pre-trial investigation. The author analyses the statutory model of limitation of powers of the cassation court during the pre-trial investigation through the prism of the European Court of Human Rights case law. The author concludes that the national model complies with the Convention standards of human rights protection. The author examines the approaches formulated in the scientific literature regarding the possibility of increasing the scope of powers of the court of cassation during the pre-trial investigation. The author concludes that the powers of the court of cassation during the pre-trial investigation should be expanded by extending the cassation review of court decisions to include the investigating judge’s rulings after their review by the court of appeal and the decision of the court of appeal following consideration of an appeal against such rulings which impede further criminal proceedings. The article also draws attention to the issue of ensuring the unity of judicial practice in the course of judicial control during the pre-trial investigation. The author supports the proposal made in the procedural literature regarding the expediency of introducing the institution of a prejudicial request of investigating judges to the Supreme Court. The article deals with the issue of access to the court of cassation during the pre-trial investigation as a separate issue. The author examines the practice of the Supreme Court and focuses on the negative trend of the cassation court resolving homogeneous issues in different ways. Based on the case law of the European Court of Human Rights, the author concludes that in order to ensure the right of an individual to access to court, it is necessary to introduce additional mechanisms to ensure the unity of court practice, especially at the level of the Supreme Court.