Проблемні питання нагляду за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання для проходження військової служби

Abstract

У статті розглядаються актуальні та водночас складні питання, що виникають у сфері нагляду за особами, яким надано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Автор не лише констатує проблему, а й проводить її науковий аналіз, надає всебічну оцінку початковим етапам реалізації в Україні механізму, який дозволяє громадянам, які мали проблеми із законом, долучатися до військової служби за контрактом. Значну частину роботи присвячено дослідженню судової практики. Особливий акцент зроблено на обговоренні необхідності застосування до таких осіб адміністративного нагляду. Автор аргументовано підкреслює доцільність покладення функцій контролю за його виконанням безпосередньо на командирів військових частин (підрозділів), у яких військовослужбовець проходитиме подальшу службу. Такий підхід забезпечить не лише ефективний моніторинг поведінки цих осіб, а й сприятиме їх успішній ресоціалізації та адаптації до вимог військової дисципліни та етики. Це рішення дозволяє інтегрувати наглядові функції в повсякденну діяльність військових підрозділів, створюючи умови для безперервного контролю та підтримки. Окрему увагу автор приділяє вчиненню нових кримінальних правопорушень особами, які були умовно-достроково звільнені задля проходження військової служби. Автор не обмежується констатацією цих фактів, а узагальнює та систематизує передумови, що призводять до таких негативних наслідків. Серед них визначено як особистісні фактори (недостатня мотивація, психологічні проблеми, відсутність стійких соціальних зв’язків), так і системні недоліки (прогалини в системі відбору, недостатній рівень психологічної підтримки, виклики адаптації у військовому середовищі тощо). Виявлення та глибокий аналіз цих факторів є ключовим для розробки ефективних превентивних заходів та вдосконалення всієї системи нагляду. Стаття є вагомим доробком у напряму наукової дискусії щодо реальних шляхів ресоціалізації засуджених, формування ефективної кадрової політики у військових структурах, практичних рекомендацій для правозастосовних органів та військового керівництва.

In the article current and at the same time complex issues arising in the field of supervision of persons who have been granted conditional early release from serving a sentence for military service is examined. The author not only states the problem, but also conducts its scientific analysis, provides a comprehensive assessment of the initial stages of implementation in Ukraine of a mechanism that allows citizens who have had problems with the law to join military service under a contract. A significant part of the work is devoted to the study of judicial practice. Special emphasis is placed on discussing the need to apply administrative supervision to such persons. The author argues that it is appropriate to assign the functions of control over its implementation directly to the commanders of military units (subunits) in which the serviceman will serve further. Such an approach, in his opinion, will ensure not only effective monitoring of the behavior of these persons, but will also contribute to their successful resocialization and adaptation to the requirements of military discipline and ethics. This solution allows integrating supervisory functions into the daily activities of military units, creating conditions for continuous control and support. The author pays special attention to the commission of new criminal offenses by persons who were paroled for military service. The author does not limit himself to stating these facts, but generalizes and systematizes the prerequisites that lead to such negative consequences. Among them, both personal factors (insufficient motivation, psychological problems, lack of stable social ties) and systemic shortcomings (gaps in the selection system, insufficient level of psychological support, challenges of adaptation in the military environment, etc.) are identified. Identification and in-depth analysis of these factors is key to developing effective preventive measures and improving the entire supervision system. The article is a significant contribution to the scientific discussion on real ways to resocialize convicts, forming an effective personnel policy in military structures, and practical recommendations for law enforcement agencies and military leadership.