Перспективи аналізу практики криміналізації суспільно небезпечних діянь як складової кримінальної політики в контексті підходів належного урядування

Abstract

Стаття присвячена вивченню перспектив аналізу практики криміналізації суспільно небезпечних діянь як складової кримінальної політики в контексті підходів належного урядування. Зазначається, що дослідження практики вітчизняного законотворця у сфері криміналізації набувають особливого значення у період протидії збройній агресії, протягом якого основними напрямами нормативного забезпечення відсічі агресії стали: пряма заборона різних форм колаборації, виокремлення злочинів проти людяності; забезпечення кримінально-правовими засобами процесів мобілізації та ведення бойових дій; підвищення кримінально-правового захисту учасників оборони, попередження зловживань у сферах, пов’язаних із забезпеченням «тилових» процесів, криміналізація дій спеціалістів в ролі експертів. Обґрунтовується доцільність аналізу не лише конкретного змісту ухвалених законодавцем рішень, а й ступінь їх взаємоузгодженості та відповідності загальнодержавним підходам до політики правового регулювання. Такий підхід дозволить забезпечити, в тому числі, баланс між цілями застосування засобів політики та реальними можливостями суспільства з урахуванням ціни застосування таких засобів. Крім того, дослідження криміналізації через призму кримінальної політики дозволить також використати гуманістичний потенціал концепту політики як засобу протистояння свавіллю. Пропонується досліджувати практику законотворення у сфері криміналізації суспільно небезпечних діянь не лише в межах окремих законів, а й через групування їх за певними ознаками (період ухвалення, предмет регулювання), що дозволяє проводити аналіз в межах парадигми кримінальної політики. Робиться висновок про те, що варто інтенсивніше використовувати підходи концепції належного урядування для оцінювання відповідності кримінальної політики у певний період цінностям демократії та верховенства права.The article is devoted to the study of the prospects for the analysis of the practice of criminalization of socially dangerous acts as a component of criminal policy in the context of approaches to good governance. It is noted that the study of the practice of domestic lawmakers in the field of criminalization acquires particular importance in relation to the period of counteraction to armed aggression, during which the main areas of regulatory support for repelling aggression were: direct prohibition of various forms of collaboration, isolation of crimes against humanity; provision of criminallegal means of mobilization processes and conduct of hostilities; improvement of criminal-legal protection of defense participants, prevention of abuses in areas related to the provision of «rear» processes, criminalization of actions of specialists in the role of experts. The expediency of analyzing not only the specific content of decisions adopted by the legislator, but also the degree of their mutual coordination and compliance with national approaches to the policy of legal regulation is substantiated. This approach will ensure, among other things, a balance between the goals of using policy tools and the real possibilities of society, taking into account the price of using such tools. In addition, the study of criminalization through the prism of criminal policy will allow, among other things, to use the humanistic potential of the concept of policy as a means of combating arbitrariness. It is proposed to study the practice of lawmaking in the field of criminalization of socially dangerous acts not only within the framework of individual laws, but also by grouping them according to certain characteristics (period of adoption, subject of regulation), which allows for analysis within the framework of the criminal policy paradigm. The conclusion is made that it is worth using the approaches of the concept of good governance more intensively to assess the compliance of criminal policy in a certain period with the values of democracy and the rule of law.