Співвідношення посадового колабораціонізму і державної зради: теоретичні та правозастосовні аспекти

Abstract

Статтю присвячено з’ясуванню співвідношення складів державної зради і колабораційної діяльності – різновидів кримінального правопорушення, які уособлюють посадовий колабораціонізм, відповідальність за вчинення якого передбачено частинами 2, 5 і 7 ст. 111-1 КК України. Вказана проблема розглядається з огляду на здобутки кримінально-правової науки та напрацювання новітньої судової практики. Аргументовано положення про те, що, виокремлюючи у ст. 111-1 КК згадані три частини, законодавець мав намір охопити ними не лише фактичне зайняття вказаних у цих нормах посад, а й діяльність, виконувану на них. Висунуто гіпотезу про те, що підґрунтям суперечливого вирішення питання про співвідношення складів державної зради та посадового колабораціонізму є нечітке описання у ст. 111 КК таких форм передбаченого нею складу злочину, як перехід на бік ворога і допомога у підривній діяльності. На підставі проведеного аналізу основних теоретичних підходів до тлумачення законодавчого звороту «перехід на бік ворога» доведено слушність згаданої гіпотези. Обґрунтовується положення про визнання передбаченого у частинах 2, 5 і 7 ст. 111-1 КК обіймання посад спеціальним (привілейованим) різновидом переходу на бік ворога як форми державної зради. Підтримано наукову позицію, згідно з якою, за загальним правилом, кваліфікація випадків посадового колабораціонізму за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111 і частинами 2, 5 або 7 ст. 111-1 КК, суперечить принципам кримінально-правової кваліфікації, включаючи принцип non bis in idem. Водночас встановлено, що поведінка особи, яка, зайнявши відповідну посаду, здійснює «нетипову» для неї та явно більш небезпечну діяльність, повинна визнаватися «звичайним», не охоплюваним відповідними частинами ст. 111-1 КК проявом такої форми державної зради, як допомога у підривній діяльності.The article is devoted to clarifying the correlation of the components of high treason and collaboration activities – those varieties of this criminal offense that embody official collaborationism, the responsibility for which is provided for by parts 2, 5 and 7 of Art. 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (CC). The specified problem is considered in view of the achievements of criminal law science and the development of modern judicial practice. The provision is argued that, by distinguishing the three mentioned parts in Art. 111-1 of the CC, the legislator intended to cover not only the actual (nominal) occupation of the positions specified in these norms, but also the activities performed in them. The hypothesis is put forward that the basis for the controversial solution to the question of the correlation of the components of high treason and official collaborationism is the unclear description in Art. 111 of the Criminal Code of such forms of the crime provided for by it as defection to the enemy and assistance in subversive activities. Based on the analysis of the main theoretical approaches to the interpretation of the legislative phrase «defection to the enemy», the validity of the aforementioned hypothesis is proven. The provision on the recognition of the holding of positions provided for in Part 2, Part 5 and Part 7 of Article 111-1 of the Criminal Code as a special (privileged) type of defection to the enemy as a form of state treason is substantiated. The scientific position is supported, according to which, as a general rule, the qualification of cases of official collaborationism by the set of crimes provided for in Part 2 of Article 111 and Part 2, Part 5 or Part 7 of Article 111-1 of the Criminal Code contradicts the principles of criminal legal qualification, including the principle of non bis in idem. At the same time, it was established that the behavior of a person who, having taken up a relevant position, carries out «untypical» and clearly more dangerous activities should be recognized as «ordinary», not covered by the relevant parts of Article 111-1 of the Criminal Code, a manifestation of such a form of treason as assistance in subversive activities.