Запобігання кримінальним правопорушенням у сфері житлового будівництва

Abstract

Сірець О. О. Запобігання кримінальним правопорушенням у сфері житлового будівництва. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, Харків, 2025.

Дисертація в цілому актуалізує та розвиває кримінологічні знання стосовно кримінальних правопорушень, вчинюваних у сфері житлового будівництва.

Емпіричною базою дисертаційного дослідження (виокремлення якої було здійснено за допомогою попереднього пілотного статистичного зрізу, що дозволило окреслили предмет цього дисертаційного дослідження) стало доволі широке коло кримінальних правопорушень, які вчиняються у сфері житлового будівництва, як-от: статті 190 - 192, 1971 , 206, 209, 212, 222, 236, 357, 358, 364, 3641 , 365, 366, 367, 368, 369 КК України тощо. Втім, за емпіричною вагою, аналітичним значенням і сукупним баченням синергетики явища злочинності в сфері житлового будівництва їх значення різне; вказане доволі широке охоплення складів кримінальних правопорушень у предметі дослідження природно зумовлює різний ступінь їх дослідження і розроблення, що обумовлено насамперед потребами кримінологічного підходу до проблеми. Утім, це є також способом досягнення потрібної репрезентативності, достатньої комплексності дослідження (на противагу поширеній фрагментарності подібних попередніх досліджень) стосовно проблеми злочинності у сфері житлового будівництва. Тому, в рамках даного дослідження весь загал складів кримінальних правопорушень було поділено та віднесено до першорядного, другорядного та факультативного дослідницьких арсеналів.

Встановлено, що ринок житлового будівництва є однією з найбільш інвестиційно привабливих сфер господарювання у будь-якій країні, зокрема й в Україні насамперед у зв’язку з тим, що потреба в житлі є однією з ключових людських потреб, задоволення якої є пріоритетним. Також зазначена сфера господарювання характеризується значними обсягами руху грошових активів, що сприяє як зростанню привабливості сфери для населення (зокрема, у контексті інвестування), так і привабливості для злочинців (як наслідок). Адже, безсумнівно, що злочинність здатна існувати лише в межах суспільства; тому злочинність, її певний вид, має тенденцію для росту у найбільш активних, рухомих і матеріально привабливих сферах життєдіяльності та господарювання.

Констатовано, що між матеріальною, доходною, а також статусною «привабливістю» чи «популярністю», складністю розрахункових процедур у певній сфері суспільних відносин та її криміналізованістю (зокрема, рівнем корисливої злочинності у ній) існує прямий, очевидний зв’язок. Визначено, що на сьогоднішній день проблематика злочинності у сфері житлового будівництва залишається надзвичайно актуальною, а сама сфера – «привабливою» сферою проростання злочинності в суспільні відносини з таких причин: по-перше, активна внутрішня міграція населення у напрямку так званих «економічних центрів» (наприклад, трудова, освітня міграція, міграція у зв’язку з початком військової агресії рф щодо нашої країни та, як наслідок, окупації Автономної Республіки Крим, а також частини Донецької та Луганської областей у 2014 році, з наступним повномасштабним вторгненням рф в Україну 24 лютого 2022 року); по-друге, соціально-економічні аспекти розглядуваної сфери (різна привабливість окремих регіонів України порівняно з іншими, сімейно-соціальні процеси в суспільстві – формування нової родини, так само як і розлучення, розширення житлової площі у зв’язку з народженням дитини тощо, за загальним правилом, із необхідністю тягне за собою необхідність у набутті власного житла), а також загальне підвищення життєвих стандартів серед наших громадян; потретє, активізація компаній-забудовників унаслідок такої міграції, бажання звести якомога більше нових житлових об’єктів з метою отримання якнайбільшого прибутку, доволі часто з цілою низкою порушень санітарнотехнічних, будівельних та інших норм. Набули поширення і випадки класичного шахрайства, коли зловмисники або обманом отримують право власності на вже існуючий житловий об’єкт, або отримують кошти під виглядом одержання коштів фізичних осіб – вкладників у новий житловий об’єкт та не виконують взяті на себе зобов’язання.

Встановлено, що рівень латентності кримінальних правопорушень у сфері житлового будівництва є достатньо високим. Зокрема, представниками НПУ визначено, що співвідношення облікованих кримінальних правопорушень, вчинюваних у сфері житлового будівництва, відносно необлікованих правопорушень, складає 1:10. Водночас значна кількість опитаних поліцейських вказали, що вони навіть орієнтовно не можуть надати кількісного вираження цьому співвідношенню. Це яскраво підкреслює загальну складність визначення латентності злочинності у сфері житлового будівництва, що, вочевидь, пов’язано зі складністю самих правопорушень та їх розслідування.

Систематизовано та класифіковано засади ринку житлового будівництва. Такі засади поділено на: а) організаційні; б) правові. Це дало можливість уточнити природу українського ринку житлового будівництва, визначити риси ізоморфізму його існування та функціонування, та використати це знання для формулювання кримінологічних висновків, зокрема, стосовно запобігання та протидії злочинності у сфері житлового будівництва.

Встановлено, що прийнятим 18 серпня 2022 року Законом України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» введено низку змін та уточнень у порядок регулювання сфери здійснення цивільного обігу об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів будівництва, зокрема, багатоквартирних будинків, а також питання кращого гарантування речових прав на дані об’єкти нерухомості. Однак, виявлено, що з дати прийняття і до сьогодні Закон не мав жодного суттєвого практичного впливу на покращення чи погіршення ситуації із вирішенням проблеми довгобудів та недобудов, тобто, лишившись законом лише «на папері».

Визначено, що характерними рисами типової жертви у сфері житлового будівництва є такі: впевнена в собі, оптимістична, публічна та достатньо успішна особа із високим рівнем доходів, що іноді супроводжується надмірною самовпевненістю та легковажністю; така особа зазвичай на момент віктимізації від кримінального правопорушення не має власного житла, водночас може мати родину; вона має порівняно низький рівень правових знань, зокрема у сферах земельного та житлового законодавства України; така необізнаність, навіть усвідомлена, не заважає їй бути ризикованою та самовпевненою при прийнятті стратегічних рішень, зокрема, щодо придбання об’єктів житлової нерухомості. Дуже важливо, що після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ці характерні риси майже не зазнали трансформацій.

Сформульовано актуальну систему детермінант злочинності у сфері житлового будівництва. Актуалізовано механізм формування причин злочинності (зокрема, у сфері житлового будівництва) з точки зору формування психологічної складової особи, формування її потреб, мотивів і мотивації, а також механізм формування конкретної життєвої ситуації, яка стає потенційним приводом для скоєння винною особою кримінального правопорушення у сфері житлового будівництва. Проаналізовано та актуалізовано низку умов, що сприяють існування та розвитку злочинності в сфері житлового будівництва, та виокремлено чотири рівня умов: а) рівень антисуспільних явищ; б) загальнокримінальний рівень; в) рівень злочинності у сфері житлового будівництва; г) конкретна життєва ситуація. Також проаналізовано та актуалізовано окремі несистемні корелянти, які так само здійснюють обумовлюючий вплив на існування та розвиток злочинності у сфері житлового будівництва. Проведено емпіричне дослідження, а саме, анонімне анкетування працівників НПУ, що дозволило з’ясувати фахове бачення практичного кола найактуальніших умов розвитку злочинності у розглядуваній сфері, як-от: прагнення забудовників-зловмисників отримати якнайбільший прибуток, корупція у державних структурах та погана обізнаність громадян в питаннях захисту своїх законних прав у сфері житлового будівництва. Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну року такі детермінанти майже не зазнали змін, за виключенням того, що до зазначених вище додалась нова умова – термінова потреба переселенців у придбанні нового житла, готовність придбати житло без роздумів, перевірок та вагань (однак, цей фактор не набув статистичного значення).

Детально змодельовано шляхи використання досвіду кримінально безпечної організації ринку житлового будівництва, а також імплементації досвіду запобігання та протидії злочинності у сфері житлового будівництва низки країн із різними підходами до досліджуваної проблематики (Іспанія, Швеція, КНР, Колумбія, Литва, Перу, Польща, Туреччина) в теорію і практику запобігання злочинності в сфері житлового будівництва в Україні. Це моделювання здійснено, базуючись на таких аспектах (за наявності їх розгляду у дослідженнях): (1) запобігання та протидія здійсненню протиправної забудови компаніями-забудовниками; (2) запобігання та протидія корупційним проявам як всередині компаній-забудовників, так і в їх взаємовідносинах з іншими суб’єктами діяльності; (3) роль держави у регулювання ринку житлового будівництва; (4) інноваційні ідеї-пропозиції з покращення безпеки функціонування ринку житлового будівництва.

Конкретизовано коло заходів із загальносоціального (політична, нормотворча, соціально-економічна, організаційно-управлінська та освітньовиховна групи) та спеціально-кримінологічного (ідеологічна, нормативноправова, політична групи, група синтезу політичного та доктринального запобігання, доктринальна група, група синтезу доктринального та організаційного запобігання, організаційна, освітньо-виховна групи та група міжнародно-правової взаємодії) запобігання злочинності у сфері житлового будівництва, які було сформульовано у вигляді «дорожньої мапи» із запобігання та протидії злочинності у розглядуваній сфері. Дістав наукової оцінки той факт, що міркування представників НПУ та практичних представників компанійзабудовників, як і спеціалізованих ріелторських агентств, відносно ключових (певною мірою, й інноваційних) заходів запобігання і протидії злочинності у розглядуваній сфері, виявились здебільшого тотожними, а саме: впевненість у необхідності посилення кримінальної відповідальності разом із забезпеченням дієвої реалізації принципу невідворотності покарання для правопорушників із боку представників компаній-забудовників; підтримка пропозицій щодо створення відкритого реєстру забудовників, який буде містити інформацію про збудовані об’єкти та об’єкти, що будуються (зокрема, ведення у такому реєстрі списку високоризикових, «чорних» будівельних компаній) тощо. У той самий час, констатовано, що ідея посилення державного регулювання викликає значні і аргументовані сумніви у респондентів, особливо серед практичних працівників компаній-забудовників та спеціалізованих ріелторських агентств.

Проаналізовано потенційний вплив проєкту нового КК України на результати кримінально-правового захисту сфери житлового будівництва. Оскільки проєкт нового КК України є принципово відмінним від моделі кримінальних кодифікацій пострадянських країн, зокрема й від чинного нині КК України, висновки виявились очікувано неоднозначними. Так, у проєкті нового КК України має місце відмова від класичних нині окремих складів кримінальних правопорушень, як-от «шахрайство» (ст. 190 КК України), «крадіжка» (ст. 185 КК України), «розбій» (ст. 187 КК України); натомість, наприклад, низка майнових кримінальних правопорушень об’єднані в одному складі кримінального правопорушення, який відтепер різниться не лише за якісним вмістом, а й за кількісним вираженням (кожна наступна стаття передбачає відповідальність за заподіяння більш тяжких порівняно з попередньою наслідків). Як попередній висновок зазначено, що наразі, в межах предмета цього дослідження, складно прогнозувати ступінь ефективності нової концепції побудови кримінального закону, однак висловлено впевненість у неодмінній зміні кримінально-статистичної картини в майбутньому. Відтак, реалізація нового концепту кримінального закону потребуватиме супроводу тематичними кримінологічними дослідженнями, виникатиме необхідність забезпечення зворотного зв’язку таких досліджень із кримінальним законом з метою ефективного запобігання злочинності у сфері житлового будівництва.