Права людини в системі механізму пріоритезації у кримінальному провадженні

Abstract

У статті досліджено взаємозв’язок між правами людини та механізмом пріоритезації у кримінальному провадженні. Вказується, що на глобальному (чи надсистемному) рівні пріоритетом, найвищою цінністю в кримінальному провадженні як соціально-правової інституції у демократичному суспільстві є людина, її права та свободи, що визначають зміст та спрямованість будь-якої державної діяльності (ст. 8 КПК України). Зазначається, що необхідність пріоритезації у кримінальному провадженні, перш за все, обумовлена аксіологічною конкурентністю, конфліктністю основних стратегічних векторів кримінальної процедури. Тож основним елементом забезпечення «балансу» в кримінальному провадженні є надання в конкретній правовій ситуації переваги чомусь перед чимось (визначення пріоритетів). Пошук цього балансу публічних і приватних інтересів вимагає таку побудову кримінальної процесуальної форми, котра врівноважувала б різноспрямовані вектори інтересів у кримінальному провадженні, зокрема у спосіб розставляння законодавцем акцентів щодо превалювання того чи іншого інтересу (наділення його більшою значущістю) як на рівні окремих процесуальних квантів, так і інститутів чи їх сукупності. Акцентовано на необхідності дотримання засад верховенства права, забезпечення справедливого судового розгляду та захисту основоположних прав учасників процесу при впровадженні підходів до розподілу ресурсів та визначення пріоритетності розслідувань.The article examines the relationship between human rights and the prioritization mechanism in criminal proceedings. It is indicated that at the global (or suprasystem) level, the priority, the highest value in criminal proceedings as a sociolegal institution in a democratic society, is a person, his rights and freedoms, which determine the content and direction of any state activity (Article 8 of the Code of Criminal Procedure of Ukraine). It is noted that the need for prioritization in criminal proceedings is, first of all, due to the axiological competitiveness, conflict of the main strategic vectors of criminal procedure. Therefore, the main element of ensuring «balance» in criminal proceedings is to give preference to something over something in a specific legal situation (determination of priorities). The search for this balance of public and private interests requires the construction of a criminal procedural form that would balance the divergent vectors of interests in criminal proceedings, in particular, in the way the legislator places emphasis on the prevalence of a particular interest (giving it greater significance) both at the level of individual procedural quanta and institutions or their aggregates. The emphasis is on the need to adhere to the principles of the rule of law, ensure a fair trial and protect the fundamental rights of participants in the process when implementing approaches to resource allocation and determining the priority of investigations.