Доктринальні питання об’єкта та суб’єктивної сторони публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2 ст. 109 КК України)

Abstract

У статті розглянуто проблеми безпосереднього об’єкта та суб’єктивної сторони публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 109 КК). Зазначено, що для визначення основного безпосереднього об’єкта аналізованого кримінального правопорушення слід звернутися до назви відповідної статті КК та її диспозиції. Там вказуються такі соціальні цінності, як конституційний лад та державна влада. З огляду на це цілком логічним вбачається висновок, що відповідним об’єктом є суспільні відносини з приводу охорони саме цих соціальних цінностей, які, у свою чергу, виступають як предмет названих суспільних відносин. Для захисту цього предмета (який за своїми властивостями є нематеріальним) і формуються відповідні суспільні відносини, структурними елементами яких є також їх суб’єкти (учасники) та соціальний зв’язок між ними. Додатковим об’єктом злочину, передбаченого ст. 109 КК, є суспільні відносини, що забезпечують інформаційну безпеку, а точніше – основи національної безпеки України в інформаційній сфері. Такий висновок випливає із сутності діянь, що утворюють його об’єктивну сторону, оскільки і заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, і розповсюдження матеріалів із відповідними закликами спричиняють негативні зміни в інформаційному просторі. Зроблено висновок, що вчиняти публічні заклики та поширювати матеріали із такими закликами неможливо без прагнення на досягнення того, що утворює зміст таких закликів, а тому мета є іманентною досліджуваним діянням. Наявність прямого умислу в цих випадках обов’язково свідчить і про наявність спеціальної мети – насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Бажаючи вчиняти передбачені ч. 2 ст.109 КК суспільно небезпечні діяння, суб’єкт злочину обов’язково уявляє собі результат такої поведінки – в адресатів закликів має сформуватися прагнення поводити себе у чітко визначений спосіб – змінити чи повалити насильницьким шляхом конституційний лад або захопити державну владу.

In the article it is considered the problems of the direct object and the subjective side of public appeals for violent change or overthrow of the constitutional order or for the seizure of state power (a criminal offense, the responsibility for which is provided for in Part 2 of Article 109 of the Criminal Code). It is noted that to determine the main direct object of the analyzed criminal offense it is necessary to refer to the title of the corresponding article of the Criminal Code and its disposition. Such social values as constitutional system and state power are indicated there. In view of this, it is quite logical to conclude that the relevant object is social relations regarding the protection of these social values, which, in turn, act as the subject of the said social relations. To protect this object (which is intangible by its properties), appropriate social relations are formed, the structural elements of which are also their participants and social connection between them regarding the specified object. An additional object of the crime provided for in Art. 109 of the Criminal Code is social relations that ensure information security, and more precisely, the basis of Ukraine’s national security in the information sphere. Such a conclusion follows from the essence of actions that form its objective side, since both appeals for violent change or overthrow of the constitutional order or for the seizure of state power and the distribution of materials with corresponding appeals cause negative changes in the information space. It is concluded that it is impossible to make public appeals and distribute materials with such appeals without striving to achieve what constitutes the content of such appeals, and therefore the goal is immanent in the researched actions. The presence of direct intent in these cases necessarily indicates the presence of a special goal – violent change or overthrow of the constitutional order or seizure of state power. Wanting to commit socially dangerous acts provided for in Part 2 of Article 109 of the Criminal Code, the offender of a crime necessarily imagines the result of such behavior – the addressees of the appeals must have a desire to behave in a clearly defined way – to change or overthrow the constitutional order by violent means or seize state power.