Забезпечення принципу пропорційності при вирішенні питання про обмеження права власності під час досудового розслідування

Abstract

У статті розглядаються питання забезпечення принципу пропорційності при обмеженні права власності під час досудового розслідування. Автор акцентує на таких аспектах обмеження права власності як реалізація речових доказів під час досудового розслідування. У статті досліджено порядку реалізації речових доказів під час досудового розслідування. Зроблено висновок, що чинне законодавство передбачає два порядки реалізації речових доказів: 1. передача речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з метою їх реалізації; 2. передача речових доказів іншому суб’єкту для реалізації – торговельному підприємству. Проаналізовано порядок передачі речових доказів для реалізації, передбачений чинний КПК. На підставі практики ЄСПЛ зроблено висновок, що відсутність можливості оскарження ухвали слідчого судді про передачу речових доказів з метою їх реалізації не відповідає процедурним вимогам справедливого балансу в контексті статті 1 Протоколу № 1. У підсумку автор робить висновок, що, по-перше, порядок передачі речових доказів з метою реалізації потребує істотного оновлення та вдосконалення з урахуванням практики ЄСПЛ, по-друге, з метою забезпечення принципу пропорційності при розв’язанні питання про реалізацію речових доказів, необхідним видається передбачити право особи на оскарження рішення слідчого судді, яким надається дозвіл на передачу майна з метою реалізації. У зв’язку з цим пропонуємо ч. 1 ст. 309 КПК має бути доповнена пунктом відповідно до якого під час досудового розслідування можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про надання дозволу на реалізацію речових доказів, по-третє, вирішення потребує питання щодо долі коштів, отриманих від реалізації речових доказів.

In the article the issues of ensuring the principle of proportionality when restricting property rights during a pre-trial investigation were consided. The author focuses on such aspects of restricting property rights as the sale of physical evidence during a pre-trial investigation. The procedure for the sale of physical evidence during a pre-trial investigation was examined in the article. It is concluded that the current legislation provides for two procedures for the sale of physical evidence: 1. transfer of physical evidence to the National Agency of Ukraine for the Identification, Search and Management of Assets Obtained from Corruption and Other Crimes for the Purpose of their Sale; 2. transfer of physical evidence to another entity for sale – a commercial enterprise. The procedure for the transfer of physical evidence for sale, provided for by the current Code of Criminal Procedure, is analyzed. Based on the practice of the ECHR, it is concluded that the lack of the possibility of appealing the decision of the investigating judge on the transfer of material evidence for the purpose of its sale does not meet the procedural requirements of a fair balance in the context of Article 1 of Protocol No. 1. In conclusion, the author concludes that, firstly, the procedure for the transfer of material evidence for the purpose of sale requires significant updating and improvement taking into account the practice of the ECHR, secondly, in order to ensure the principle of proportionality when deciding on the sale of material evidence, it seems necessary to provide for the right of a person to appeal the decision of the investigating judge, who is granted permission to transfer property for the purpose of sale. In this regard, we propose that Part 1 of Article 309 of the Code of Criminal Procedure should be supplemented with a clause according to which, during the pre-trial investigation, the decisions of the investigating judge on granting permission to sell material evidence may be appealed, thirdly, the issue of the share of funds received from the sale of material evidence needs to be resolved.