Концептуальний підхід у реформуванні пенітенціарної системи Фінляндії

Abstract

В Україні знов активізувалися процеси реформування пенітенціарної системи. Наразі готується проєкт закону «Про пенітенціарну систему». У зв’язку з цим особливо важливим стає вивчення та врахування позитивного досвіду інших країн, яким вдалося успішно пройти цей шлях. Дослідження присвячено розгляду підходів та методів, які були використані під час запровадження реформ у тюремній системі Фінляндії. Ця країна ще п’ятдесят років тому мала найвищий показник засуджених до позбавлення волі серед країн Європи. Але прагматичний підхід до реформ, їх чітке концептуальне усвідомлення та обґрунтування, послідовне впровадження призвели до того, що сьогодні ця країна є одним із взірців функціонуючої та ефективної служби з виконання покарань. Причому ця система не має ознак каральності та високого рівня порушень прав людини. У статті відзначається, що саме формулювання концепції та очікувань від пенітенціарної системи, а також врахування готовності суспільства підтримувати саме такий напрям діяльності, призвели до успішності перетворень. Пенітенціарна система Фінляндії побудована на принципах скорочення строків позбавлення волі і скорочення випадків застосування цього покарання. Воно здебільшого заміняється штрафами, а у разі реального застосування – передбачає можливість переходу до більш м’яких санкцій чи навіть звільнення. Система ґрунтується на гуманному ставленні до засуджених, їх повній підтримці та готовності приймати у вільне суспільство без суттєвих заперечень. Фінський варіант суспільства «загального добробуту» має розгалужену та добре побудовану систему соціальної підтримки, яка готова до роботи із засудженими. Також підкреслюється, що такий підхід в цілому є результатом того, що Фінляндія належить до країн так званих консенсуальних демократій, що в цілому зумовлює застосування інших методів вирішення соціальних проблем та викликів. Загальним висновком у статті є акцентування уваги на тому, що досвід інших країн є вкрай важливим для успішних реформ та змін. У той самий час Україна має значні соціальні та політичні відмінності, які сьогодні помножені на поточний воєнний стан. Всі ці особливості потрібно, безумовно, брати до уваги, але це не означає, що використання позитивних прикладів не може бути враховано. Тому пропонується починати реформу пенітенціарної служби саме з визначення довготривалої та стійкої концепції функціонування цієї служби, послідовної інтеграції пенітенціарної системи в загальну структуру соціальних інститутів, встановлення сталих та надійних зв’язків між цими інститутами.

In Ukraine, the process of reforming the penitentiary system has been revitalised. A draft law ’On the Penitentiary System’ is currently being prepared. In this regard, it is particularly important to study and take into account the positive experience of other countries that have successfully gone down this path. This study examines the approaches and methods used in the implementation of reforms in the Finnish prison system. Fifty years ago, this country had the highest rate of prisoners in Europe. However, pragmatic approach to reforms, their clear conceptual understanding and justification, and consistent implementation have led to this country now being one of the models of a functioning and effective penal service. Moreover, this system does not have any signs of punitiveness or a high level of human rights violations. The article notes that it was precisely the formulation of the concept and expectations of the penitentiary system, as well as taking into account the willingness of society to support this particular direction of activity, that led to the success of the reforms. The Finnish penitentiary system is based on the principles of reducing prison terms and reducing the use of this punishment. In most cases, it is replaced by fines, and in cases of actual application, it provides for the possibility of transition to milder sanctions or release. The system is based on a humane attitude towards convicts, their full support and readiness to accept them into a free society without significant objections. The Finnish version of a ’welfare society’ has a complex and well-developed social support system that is ready to work with convicts. It is also emphasised that this approach is largely the result of Finland being one of the so-called consensual democracies, which generally necessitates the use of different methods to address social problems and challenges. The overall conclusion of the article is that the experience of other countries is extremely important for successful reforms and changes. At the same time, Ukraine has significant social and political differences, which are now compounded by the current state of war. All these features must certainly be taken into account, but this does not mean that positive examples cannot be considered. Therefore, it is proposed to begin the reform of the penitentiary service by defining a long-term and sustainable concept for the functioning of this service, consistently integrating the penitentiary system into the overall structure of social institutions, and establishing stable and reliable links between these institutions.