Жорстоке поводження з тваринами: кримінологічна характеристика, детермінація, запобігання

Abstract

Бєлоусова О.М.Жорстоке поводження з тваринами: кримінологічна характеристика, детермінація, запобігання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, Харків, 2025.

Дисертація є кримінологічним дослідженням кримінально караного явища жорстокого поводження з тваринами. У роботі визначено, що кримінальні правопорушення, передбачені статтею 299 КК України («Жорстоке поводження з тваринами»), характеризуються підвищеною суспільною небезпечністю, так як насильство над тваринами в майбутньому може призводити до інших насильницьких злочинів стосовно людини. Підкреслено, що зв'язок між насильством над тваринами та насильством над людьми підтверджується низкою зарубіжних досліджень.

На основі емпіричного дослідження надано кримінологічну характеристику кримінальних правопорушень за статтею 299 КК України.

Виявлено, що рівень злочинності та рівень судимості за жорстоке поводження з тваринами не корелює один з одним. Зокрема, існують великі розходження між окресленими даними. Наголошено, що причиною формування такої картини є відсутність особи потерпілого, що, в свою чергу,зумовлює високу природну та штучну латентність.

Виявлено, що за офіційними статистичними даними Офісу Генерального прокурора, відповідно до форми № 1 «Єдиний звіт про кримінальні правопорушення», за період 2017–2024 рр. в Україні за статтею 299 КК України було обліковано 1 426 кримінальних правопорушень, а саме: у 2017 році – 105 кримінальних правопорушень, у 2018 році – 184 кримінальних правопорушення, у 2019 році – 199 кримінальних правопорушень, у 2020 році – 222 кримінальних правопорушення (64 2 злочини, 158 проступків), у 2021 році – 203 кримінальних правопорушень (91 злочин, 112 проступків), у 2022 році – 150 кримінальних правопорушень (150 злочинів, 0 проступків), у 2023 році – 175 кримінальних правопорушень (175 злочинів, 0 проступків), у 2024 році – 188 кримінальних правопорушень (188 злочинів, 0 проступків).

Емпіричним шляхом встановлено, що кількість осіб, притягнутих за жорстоке поводження з тваринами, залишається вкрай низькою. Визначальним фактором є те, що в кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 299 КК України, відсутня особа потерпілого. У свою чергу це створює ситуацію, так би мовити, другорядності та малозначності досліджуваного явища у суспільній думці.

Підкреслено, що на кількісні показники розглядуваного виду кримінальних правопорушень у 2020 році вплинула боротьба з пандемією COVID-19, а в 2022 році – повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України.

Було визначено, що в більшості випадків суди призначають покарання у виді позбавлення волі. Рідше – штраф та обмеження волі. Проте якщо судами і застосовувалось покарання у виді позбавлення волі, то у 90,0 % кримінальних проваджень покарання було призначене без реального його відбуття.

Встановлено, що основним об’єктом знущання стає собака, рідше – коти, не значний відсоток приходиться на свійських та диких тварин.

Визначено, що у переважній більшості знущається над твариною власник, рідше – випадкова людина (86,0 % випадків припадає на власників, 14,0 % становлять випадкові люди).Зазначені дані свідчать про безвідповідальне ставлення людей до питання придбання тварини. Окрім того, наголошено, що відсутність чітких правил набуття статусу власника тварини в межах правового регулювання породжує не усвідомлення людиною в повній мірі своєї відповідальності за неї.

З’ясовано, що у 93,0% випадків кримінальне правопорушення вчиняється одноособово, а у 7,0 %– у співучасті.

Встановлено, що жорстоке поводження з тваринами може вчинятися у реальній сукупності з такими кримінальними правопорушеннями, як:порушення недоторканості житла (ст. 162 КК України) – 7,0 %, крадіжка (ст. 185 КК України) – 5,0 %, хуліганство ( ст. 296 КК України) – 5,0%, незаконне поводження зі зброєю ( ст. 263 КК України)– 9,0%, незаконне виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збути (ст.309 КК України) – 4,0%, умисне вбивство (ст.115 КК України) – 1,0 %.

Надано загальну характеристику латентності злочинності у вигляді жорстокого поводження з тваринами. Встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені статтею 299 КК України, мають високий ступінь природної латентності.

Охарактеризовано особу злочинця, котрий вчиняє кримінальне правопорушення,відповідальність за яке встановлюється у статті 299 КК України, за соціально-демографічними, кримінально-правовими та моральнопсихологічними ознаками, узагальнення яких дозволило описати кримінологічний портрет такого кримінального правопорушника: це особа віком від 25 до 35 років, чоловік, не одружений, на утримані дітей немає, працездатний, проте не займається суспільно корисною працею, має середній рівень освіти. Кожний другий вчиняє кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп’яніння та у переважній більшості одноособово. Особі, яка жорстоко поводиться з тваринами, властиві риси, що не узгоджуються із загальноприйнятими нормами моралі, як-то: зневага та вороже ставлення до суспільства як такого, агресивність, властолюбство, мстивість, аморальність, збудливість, бездуховність, соціальне відчуження, безвідповідальне ставлення до праці та ін. У більшості випадків цим особам притаманний маргінальний спосіб життя.

Враховуючи морально-психологічні та мотиваційні властивості особи, що жорстоко поводиться з тваринами, виокремлено такі типи кримінальних правопорушників: випадковий(ситуативний), агресивно-збуджений, прагматичний, з маркером маніакальності.

Наголошено про важливість всебічного дослідження детермінант жорстокого поводження з тваринами. Виокремлено такі групи детермінант кримінальних правопорушень, передбачених статтею 299 КК України: економічні, соціальні, правові, інформаційні та культурно-освітні. Також підкреслено, що військове вторгнення РФ до України є одним із специфічних факторів жорстокого поводження з тваринами, з яким раніше наша країна не стикалася. Зокрема, масові пожежі, обстріли, перебування на тимчасово окупованих територіях – лише кілька жахів, від яких страждають тварини. Виявлено, що через повномасштабне військове вторгнення понад 80 видів тварин унашій країні знаходяться на межі зникненя.

Зроблено акцент на тому, що дуже часто економічна вигода провокує людину до вчинення вказаного виду кримінальних правопорушень. Зокрема, це може виявлятись у проведенні боїв за участю тварин. Крім того, людська жага до грошей зумовлює страждання тварин, які є «ресурсом» для людини. В більшості випадків умови тримання тварин жахливі. Людина керується одним принципом: «мета виправдовує засіб».

Зазначено, що й інформаційні детермінанти також обумовлюють насильницькі прояви стосовно тварин. На пошукових серверах без перешкод можна знайти відео, як ґвалтують або знущаються над тваринами. Нерідко підлітки віддзеркалюють аналогічну поведінку.

Занепад моральних принців сприяє тому, що в сучасному суспільстві матеріальні речі мають перевагу над духовністю. Часто тварин не сприймають як істот, які здатні відсувати страх, біль, образу, гнів тощо.

Надано загальну характеристику заходам загальносоціального, спеціально-кримінологічного та індивідуального запобігання кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 299 КК України.

Запропоновано в межах загальносоціального запобігання жорстокому поводженню з тваринами виокремити заходи культурно-виховного, соціально-економічного та правового характеру.

Рекомендовано реалізувати освітні (або просвітницькі) програми, які будуть спрямовані на підняття правової культури серед населення. Крім того, на прикладі міжнародного і зарубіжного досвіду наголошено на необхідності надання специфічного юридичного статусу тваринам.

Запропоновано створити державні програми пільгового ветеринарного обслуговування для уразливих верств населення, що утримують тварин, а також на державному рівні здійснювати контроль цін на ветеринарне обслуговування.

У межах спеціально-кримінологічного запобігання кримінально караному жорстокому поводженню з тваринами виокремлено заходи за трьома напрямами: 1) заходи, що здійснюються правоохоронними органами; 2) заходи, що здійснюються державними органами; 3) заходи, що здійснюються громадськістю. Наголошено, що необхідно насамперед проводити освітницькі програми щодо розвитку емпатії та співчуття до тварин.

Аргументовано, що важливим заходом запобігання жорстокому поводженню з тваринами в межах спеціально-кримінологічного запобігання є створення спеціального підрозділу поліції, який буде займатись розслідуванням кримінальних правопорушень,передбачених статтею 299 КК України.

Виокремлено, що особливістю індивідуальних заходів запобігання кримінальним правопорушенням за статтею 299 КК України є те, що вони спрямовані не на покарання, а на корекцію поведінки особи, зменшення криміногенних властивостей, нейтралізацію причин та умов, які сприяють вчиненню кримінального правопорушення.

Міжнародне законодавство ґрунтуються на глибинному усвідомленні важливості запобігання жорстокому поводженню з тваринами, тому імплементація деяких положень у національне законодавство дозволила б успішніше запобігати кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 299 КК України. Запозичення прогресивного досвіду зарубіжних країн у цій сфері також створює перспективи для зменшення вказаних кримінально караних проявів. Зокрема, це може бути: створення спеціально уповноваженого органу, що займається виключно захистом тварин, створення сучасної бази «тварино мучеників», впровадження та реалізація прогресивних освітницьких програм серед населення, введення статусу опікуна тварини, обов’язкової її реєстрації та ін.