Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці та судовій експертизі

Abstract

Наукову статтю присвячено висвітленню науково-практичних результатів роботи співробітників лабораторії «Використання сучасних досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю» за фундаментальною темою «Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці та судовій експертизі». На підставі аналізу літературних джерел та нормативно-правових актів України й інших країн сформовано сучасну модель (систему) криміналістики, яка включає такі нові її напрями: цифрова, ядерна, аерокосмічна, воєнна криміналістика. Науковці дійшли висновку, що інтеграція та міждисциплінарний характер криміналістичних знань створює передумови та можливості появи таких інноваційних напрямів, таких як судова антропологія, судова токсикологія, судова генетика (криміналістичний ДНК-аналіз), судова археологія, судова хімія, судова біологія, судова наркологія, судова психіатрія, судова фармація. При цьому доведено, що розвиток цифрової криміналістики відбувається у трьох основних напрямах: формування окремої наукової галузі в криміналістиці; застосування спеціальних знань під час роботи з цифровими доказами; проведення судових експертиз. За результатами аналізу наукових поглядів вчених-криміналістів авторами здійснено диференціацію між поняттями «цифровий доказ» і «електронний доказ», а саме: цифровими доказами є фактичні дані, які представлені у вигляді бінарного (двійкового) коду та містять інформацію, що має значення для об’єктивного вирішення справи, а електронними доказами – пристрої та машини, які створюють і здійснюють обробку та збереження цифрової інформації. Визначено такі напрями використання штучного інтелекту у правозастосовній діяльності: аналіз супутникових знімків, аналіз відео- та фотоматеріалів; обробка аудіоматеріалів; аналіз соціальних мереж; аналіз даних із медичних закладів; розпізнавання обличь; аналіз текстової інформації. Констатовано, що з метою дотримання балансу між розвитком штучного інтелекту і забезпеченням прав людини потрібно розробити методологію оцінювання впливу штучного інтелекту на права людини, кодекси поведінки для розробників та користувачів систем штучного інтелекту, нормативно-правову базу щодо регулювання штучного інтелекту за міжнародними стандартами (захист персональних даних, прозорість алгоритмів, підзвітність і відповідальність, захист інтелектуальної власності).

This scientific article is dedicated to highlighting the scientific and practical results achieved by the staff of the «Use of Modern Scientific and Technological Achievements in Crime Fighting» laboratory under the fundamental theme «Innovative Methods and Digital Technologies in Criminalistics and Forensic Examination.» Based on an analysis of literature sources and legislative acts from Ukraine and other countries, a modern model (system) of criminalistics has been developed. This model includes new fields such as digital, nuclear, aerospace, and military criminalistics. Researchers conclude that the integration and interdisciplinary nature of criminalistics knowledge create prerequisites and possibilities for the emergence of innovative fields such as forensic anthropology, forensic toxicology, forensic genetics (criminalistic DNA analysis), forensic archaeology, forensic chemistry, forensic biology, forensic narcology, forensic psychiatry, and forensic pharmacy. It has been proven that the development of digital criminalistics occurs in three main directions: the establishment of a distinct scientific branch within criminalistics, the application of specialized knowledge when working with digital evidence, and conducting forensic examinations. The authors analyzed scientific perspectives and differentiated between the concepts of «digital evidence» and «electronic evidence.» Specifically, digital evidence consists of factual data presented in binary (digital) code containing information relevant to objectively resolving a case, while electronic evidence refers to devices and machines that create, process, and store digital information. The following areas of artificial intelligence (AI) application in law enforcement were identified: satellite image analysis, video and photo material analysis, audio material processing, social network analysis, data analysis from medical institutions, facial recognition, and text information analysis. It is asserted that, to balance AI development with human rights protection, there is a need to develop a methodology for assessing AI’s impact on human rights, establish codes of conduct for AI system developers and users, and create a regulatory framework for AI governance according to international standards (e.g., personal data protection, algorithm transparency, accountability, responsibility, and intellectual property protection).